Виховна робота









ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ЗДОРОВʼЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ
У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ОРІЄНТИРІВ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1-11 КЛАСІВ
Братко Катерина Олександрівна, вчитель української мови і літератури Високобайрацького НВК Кіровоградського району

Виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства і держави. Базою для такого виховання є здоров’язбереження.
Орієнтири  передбачають залучення учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовуються не тільки години дозвілля, тобто у позакласний час, але і під час уроків.

В системі сучасної освіти формування професійних позицій, орієнтованих на вирішення проблем здоров’я дітей і підлітків, відноситься до числа затребуваних практикуючими педагогами. Вони стають актуальними в умовах, коли сформовані професійні компетенції і досягнуто досить високий рівень професійної зрілості.
Однак, незважаючи на значну кількість праць з проблем здоров’язбереження, існує низка неопрацьованих питань, які стосуються правильного коректного виховання учнів-носіїв державної ідеї поліпшення здоров’я населення України.
Зауважимо, що ефективність здоров’яспрямованої діяльності прямо пов’язана з активним залученням учнів до позаурочної і позакласної роботи, реалізації оздоровчих просвітницьких та превентивних програм, соціально значимих проектів, акцій. Це вимагає нових підходів до організації здоров’яспрямованого виховного процесу, позакласної та позаурочної роботи, а значить, і відповідної підготовки вчителів.
Протягом всього життя людина знаходиться під постійною дією широкого спектру чинників навколишнього середовища (біологічних, соціально-економічних, природно-кліматичних та ін.), що безпосередньо впливають на її життєдіяльність, здоров’я і тривалість життя. За останнє десятиліття ці чинники все частіше носять негативний характер, що призводить до високого відсотка відхилень різної тяжкості у здоров’ї молодих людей. Наприклад, школа приймає 20-25% хворих дітей, а випускає - 70%; до вищих навчальних закладів вступає 70% хворих молодих людей, а по закінченню відсоток хворих досягає 90%.
Проблема першочергової yваги здоров’я сучасної людини обумовлює необхідність включення молоді у вирішення питань, пов’язаних із зміцненням і збереженням здоров’я, незалежно від її професійного вибору [3; с.23]. На жаль, молоді люди не дотримуються принципів здорового способу життя, не приймають відповідних заходів для підтримки і зміцнення свого здоров’я, байдуже відносяться до фізичної культури і спорту [5; с.167].
Корозія усталених духовних цінностей є наслідком прагматизації життя, пропаганди насилля, нехтування правових, моральних, соціальних норм і за своїми масштабами становить глобальну соціальну проблему.втеча молоді від реальної дійсності" в алкоголізм, наркоманію, віртуальне комп'ютерне середовище.
Результати опитування  учнівської молоді та  керівників навчальних закладів в Україні,  що проведено у 2010 році в межах міжнародного проекту – «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді  України» свідчать, що:
- досвід курити цигарки мають від 20% до майже 78% опитаних (залежно від їхнього віку і місця навчання),  пробували хоча б коли-небудь курити 55%  опитаних  хлопців і 41 % дівчат,  перші спроби курити серед хлопців найчастіше відбувалися в 11-річному віці,  рідше – в молодшому віці, серед 7-8%  опитаних перші спроби курити зробили в 13-15 років, 11 %  учнівської молоді курять щодня, а 4% - хоча б раз на тиждень;
- 46% респондентів вживали алкоголь протягом останнього перед опитуванням місяця ( 48 % - серед хлопців, 45% - серед дівчат );
- досвід вживання марихуани або гашишу у своєму житті мали 16 % учнівської молоді віком 15-17 років  ( 24 % - серед  хлопців, 9 % - серед дівчат),  за останні 12 місяців вживали  наркотичні  речовини    8 % опитаних ( 14 %- серед хлопців, 4 % - серед дівчат);
- 38 %  учнівської  молоді  щонайменше раз на рік брали участь у бійках, 32% - зверталися до медиків із травмами, майже 42% не рідше одного разу на 2 місяці потерпали  від образ і 47 % ображали інших учнів/студентів свого навчального закладу;
- 42 % опитаної учнівської молоді віком 15-17 років мають досвід статевого життя ( 55% серед хлопців, 31 % серед дівчат ),  від  7 до 15  % підлітків  (залежно від місця навчання ) вступали в статеві стосунки до 15 років.
Отримані результати поширеності тютюнокуріння та вживання алкоголю, зростання кількості долучених до цього дівчат, рівень вживання наркотиків, збільшення кількості випадків насильства, зменшення віку початку статевого життя і збільшення чисельності учнівської молоді, яка  практикує статеві контакти свідчать про  нагальну потребу посилити  ефективність профілактичної роботи за цими  складовими.
Соціальні умови, що продукують меркантильність і цинізм, призводять до деформації системи цінностей у доволі значної кількості громадян України. Знецінюється одвічне: любов, сім'я, культурні цінності; гіпертрофується матеріальне та культивуються особисті потреби і задоволення. Зниження рівня суспільної та особистої моралі, раннє статеве життя ведуть до формування особистості, котра не здатна створити міцну сім'ю, народити і виховати дітей. Як наслідок - поглиблюється демографічна криза.
Складні проблеми постали перед інститутом сучасної сім'ї. Діти, які виростають у неблагополучних сім'ях, недостатньо соціально зрілі, агресивні, а тому адекватно не сприймаються однолітками, що утруднює їхній особистісний розвиток[1;с. 5-6 ].
Цей факт вимагає дій, спрямованих на популяризацію ідей здорового способу життя, на підготовку високо кваліфікованих фахівців у галузі фізичної культури, оздоровчих технологій, які не тільки володіють знаннями, принципами, методам і умов здоров’язбереження, але і таких, які можуть впроваджувати в життя ці знання й уміння протягом всієї подальшої професійної діяльності. У зв’язку з цим, все більш актуальним стає питання пошуку ефективних здоров’язбережувальних технологій, а також формування організаційно-педагогічних умов здоров’язбереження в підготовці майбутнього педагога.
Теоретичні основи здров’язбереження, пошук ефективних засобів, способів і методів оздоровлення організму людини займали не останнє місце ще в античній педагогіці і в педагогіці всіх подальших епох. У цілому поняття «здоров’язбереження» в педагогічній науці почало використовуватися з 90-х років ХХ століття і відображало специфіку відносин до збереження здоров’я, що вчаться через особливості організації навчально-виховного процесу в різні періоди: «берегти здоров’я» - «не перевантажувати» - «турбота про здоров'я» - «зміцнення здоров'я» - «охорона здоров'я» - «валеологія» - «здоров’язбереження»[2; с.72].
У практичній діяльності вчителя-класного керівника  здоров’язберігальний аспект виховної роботи у 8 класі реалізую шляхом проведення тематичних виховних годин, бесід з БЖ, годин спілкування протягом усього навчального року.
Крім того, в рамках тематичних тижнів на тему здоров’язбереження було заплановано і проведено такі виховні заходи:
·        Класна година  «Твоє життя – твій вибір», метою якої було формувати в учнів особисту мотивацію до збереження і зміцнення здоров’я; розвивати в них уміння робити власні висновки, узагальнення; залучення школярів до розробки правил збереження здоров’я.
Учням було запропоновано картки для роботи в парах, групах та самостійної робот из друкованою основою, а також аркуш ватмана для виготовлення колажу.
Також учні класу активно брали участь у складанні схеми «Здорова людина", діаграми «Круг здоров’я»(на дошці). Для роботи в групах школярам було запропоновано народні прислів’я відповідної тематики. Учні активно висловлювали свої думки з цього приводу. Завершальним завданням для школярів було заповнення картки «Правила збереження здоров’я».
·        Виготовлення колажу на тему «Твоє життя – твій вибір».
Впродовж року класний керівник може проводити такі заходи:
1.     Розповіді вчителя про значення свіжого повітря для здоров’я.
2.     Ігри на спортивному майданчику, розучування з дітьми комплексу вправ ранкової гімнастики.
3.     Бесіда «Фізична культура – основа здоров’я». Бесіди про правила гігієни.
4.     Гра-змагання «Веселі старти», спортивні родинні свята.
5.     Спортивні ігри-естафети («Сильні, сміливі, спритні»).
6.     Розучування ігор своєї місцевості (народні ігри). Конкурси на кращу рухливу.
7.     Гра – вікторина «Будьмо здорові». Обмін думками «Щоб бути здоровим, треба…».
8.     Цикл бесід із медичним працівником: «Профілактика педикульозу та корости», «Чистота – запорука здоров’я», «Профілактика захворювання очей», «Туберкульоз помолодшав».
9.     Екскурсія до медичного кабінету школи.
10.        Цикл бесід: «Про загартовування», «Про особисту гігієну», «Про гігієну харчування», година спілкування «Здоровий громадянин – здорова нація», «Зубна щітка й мило – наші найкращі друзі», «Фізична культура – основа здоров’я».
11.       Регулярні бесіди з БЖ.
12.       Рейди («Гігієна робочого місця», «Твій портфель»).
Слід акцентувати увагу на тому, що класний керівник – передусім предметник. Навчальний заклад сьогодні має створити оптимальні умови для збереження та зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу.
Стрижнем усієї педагогічної роботи у цьому напрямку вважаю особисте ставлення вчителя до збереження та зміцнення здоров’я у школярів і формування у них позитивної мотивації щодо здорового способу життя. Від вчителя залежить, чи впаде зерно турботи про своє здоров'я у душу дитини. І як зробити так, щоб це зерно проросло та в майбутньому дало щедрий врожай.
Працюючи над педагогічною проблемою: «Підвищення результативності навчально-виховного процесу шляхом розвитку креативності учнів на уроках української мови і літератури»,  я намагаюся впроваджувати безвідривно і систематично у практику навчально-виховного процесу   здоров'язбережувальні технології.
Ураховуючи вищезазначене, критеріальними показниками сучасного здоров'язбережувального уроку вважаю:

1. дотримання санітарно-гігієнічних вимог ( освітлення, підготовка класної кімнати, тепловий режим і т.ін.);
2. організаційно-навчальних вимог (чергування видів навчальної діяльності, темп,профілактика втоми і т.ін.);
3.застосування фізкультхвилинок, Розминок, хвилинок відпочинку;
4. зміна письмових видів робіт усними, і навпаки;
5.формування позитивного погляду на світ, виховання оптимізму мислення;
6. використання на уроках української мови текстів на здоров'язбережувальну тематику:
·        Валеологічна. Диктанти у 7-9 класах «Інфекційні хвороби: дизентерія, холера, туберкульоз», тексти для аудіювання та переказів відповідного змісту).
·        Профілактична. Уроки розвитку мовлення (доповідь на тему «СНІД – убивця ХХІ століття» в 11 класі; диспут в 11 класі на тему»Шкідливі звички сучасної молоді»).
·        Пропагандистська. Диктанти «Видатні олімпійці», переказ із творчим завданням «Олімпійські ігри». Тексти екологічної тематики.
·        Дослідницько-пошукова. Тексти для словникової роботи (наприклад: з’ясування значення слів «епідемія», «вірус», «вакцина», «імунітет» (6 клас)).
7. Вивчення  творів української літератури, що мають ідейне спрямування на :
1.     Оптимістичне світобачення учнів (поезія Ліни Костенко, І.Жиленко, твори О.Довженка).
2.     Виховання любові до навколишнього світу, до природи (С.Черкасенко «Маленький горбань», поезія Лесі Українки і т.д.).
3.     Неприйняття будь-якого виду насильства чи агресії.
4.     Розвиток мислення, уяви, чуттєвої сфери учнів через співпереживання (катарсис), аналіз творів.
5.     Аналіз ситуацій у творах з погляду безпеки життєдіяльності та збереження здоров’я людини.
6.     Розгляд постатей письменників як прикладу для наслідування, як неординарних особистостей.
Представлені педагогічні методи і прийоми впровадження здоров’язбережувальних технологій в процес вивчення української мови і літератури засновані на принципах збереження, зміцнення та формування здоров’я, охоплюють тісний взаємозв’язок теорії і практики, орієнтують учнів на самопізнання, самовизначення та саморозвиток. Крім того, слід підсумувати, що впровадження здоров’язбережувальних технологій в навчально-виховний процес  сприяє підвищенню якості і результативності навчання.












 Список використаних джерел: 
1.     НАКАЗ №1243 від 31 жовтня 2011 року «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
2.     Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). - К.: Райдуга, 19
3.     Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009-2013 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. N 731-р.
4.     Копельчук Я.В. Виховання в учнівської молоді здорового способу життя // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. - Ніжин, 2002. - № 3. - С. 92 - 93.
5.     Кремень В. Г. Освіта і наука України : шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи) / В. Г. Кремень. - К. : Грамота, 2003. - 21 с.
6.     Кривошеєва Г. Л. До проблеми формування культури здоров’я студентів університету / Кривошеєва Г. Л. // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П. Д. Осипенко (Педагогічні науки) : у 2-х ч. Ч. 2. - Бердянськ, 2002. - С. 171-178.



Немає коментарів:

Дописати коментар