Візитка

Інструктивна картка вчителя К.О.Братко

Фрагмент уроку, розробленого за системою «змішаного навчання»

Урок № 12 ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ. «ІСТОРІЯ РУСІВ», українська література, 9 клас

Мета: ознайомити школярів з історично-мемуарною прозою, дати їй загальну характеристику, з’ясувати ідейно-тематичне спрямування, художні особливості; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, кругозір, уміння розповідати з відповідним коментарем, робити висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати патріотизм, повагу до козаків — оборонців України, історичного минулого рідного краю. Розвивати навички володіння мультимедійними технологіями, самостійного здобування інформації для опрацювання, розвивати критичне мислення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: електронна інтерактивна дошка Padlet Історично-мемуарна проза , тексти творів, дидактичний матеріал (тестові завдання роздруковані).

ХІД УРОКУ

 І. Організаційний момент

 ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальне опитування (проводить вчитель історії).
Хто такі козаки? Які твори художньої літератури вам відомі про цих мужніх захисників рідної землі?
Охарактеризуйте Б. Хмельницького. Чим він здобув пошану і повагу українців?
Згадайте про причини Визвольної війни українського народу 1648–1654 рр., її перебіг.
У чому полягав воєнний союз України з Росією? Якими були його наслідки?
Що ви знаєте про літопис як літературний жанр?
Ким, на ваш погляд, були автори козацьких літописів?
Якою була політична ситуація в Україні після смерті Б. Хмельницького? (Звернення до репродукції картин, огляд виставки творів)

2. Вікторина-подорож «Розвиток української літератури, культури в ХІV–ХVІІ ст.» (Проводить вчитель української літератури)

· Братства, які були найвпливовішими у протистоянні пансько-польській та католицькій агресії. (Львівське, Київське)

· Гетьман — член братства. (П. Конашевич-Сагайдачний)

· Майстер ювелірних справ і водночас перший, хто винайшов спосіб виготовлення друкарських форм із застосуванням рухомих літер, створив ручний словометний пристрій, сконструював друкарський прес. (Йоганн Гутенберг, Німеччина)

· Навчальний заклад, який закінчили П. Величковський, І. Сковорода, Д. Гулак-Артемовський, І. Некрашевич. (Києво-Могилянська академія)

· Шедевр друкарського мистецтва. («42-рядкова Біблія»)

· Перші друковані книги в Україні. («Апостол», «Буквар», Біблія)

· Фундатор постійного книгодрукування в Україні. (І. Федоров)

· Центр українського книгодрукування в ХVІІ ст. (Київська лавра)

· Що, на думку І. Вишенського, могло врятувати Україну від утисків Речі Посполитої, римсько-католицької церкви? (Православне віровчення)

· Автор поеми «Іван Вишенський». (І. Франко)

· Найулюбленіший літературний жанр І. Вишенського. (Посланіє)

· Ідеологічна основа Ренесансу. (Концепції гуманізму та Реформації)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Розмовляти з письменниками інших віків — майже те саме, що подорожувати.
Р. Декарт

«Історія русів» є предтечею «Кобзаря».
М. Драгоманов

1.    Вступне слово вчителя історії про добу козаччини.

2.     Аналіз уривків із козацьких літописів. (учні)

Робота з текстом (уривками з твору). Бесіда за питаннями:

«Року 1663»
Які події відбувалися у 1663 році?

Через що «чорну раду» автор називає лихом?

До чого вдавався Брюховецький, аби отримати гетьманську булаву? («…Переймаючи тих посланих од його царського величества, а своїх розсилаєт по всіх посланих польках з письмами, жеби усе посольство стягалося под Ніжин у раду і Ніжин рабувати»)

У чому була перевага Брюховецького над Сомком, коли він готувався до ради? («Але тоє собрання Сомкові нінащо обернулося, поневаж юже Брюховецький ліпшую ласку з запорожцями мів у його царського величества, а то за стараніємєпископа Мефтодія, котрого Брюховецький запобігл подарунками і обітницями розними, яко то люде звикли дарами уводитися»)

Яку функцію мало виконувати на раді військо московське? («При котором наметі і військо московськоє стало з оружжєм задля уникання своєволі»)

Як відбувалася рада? («А далі і межи собою узяли битися, і бунчук Сомков зламали, заледво Сомко видрався през намет царський і допав коня. І інная старшина. А інших позабивано до кілька чоловіка. І так сторона Сомкова мусила уступати до табору свойого, а сторона Брюховецького на столець всадила Брюховецького, зопхнувши князя, і гетьманом окрикнули, давши оному булаву і бунчук в руки»)

Через що перевагу в обранні на посаду гетьмана отримав Брюховецький? («…Не будучи спротивним задля ненарушення ласки його царського величества, только ж жеби, не йдучи ку намету, где войсько стояло московськоє, але межи своїми войськами тую учинили раду. На що і Брюховецький позволився»)

Як поводило себе козацтво, прибічники Сомка, коли Брюховецького було проголошено гетьманом? («Бо козаки сторони Сомковой, одступивши своєї старшини, похапавши корогви каждая сотня, до табору Брюховецького прийшли і поклонилися, а одвернувши, зараз напали вози своїх старших жакувати»)

Хто ж обирав гетьмана: українське козацтво чи цар московський? («А Брюховецький за всім військом прийшов к намету царському. Котрому юже князь здавав з своїх рук булаву і бунчук, подтверджуючи гетьманство, і попровадив в соборную церков святого Николая, где присягу виконав Брюховецький зо всім войськом»)

Що сталося із Сомком та його прибічниками? («При котором настановливанню полковников много козаков значних чернь позабивала. Котороє забойство три дні тривало… Тих зась полковников, которої у замку ніжинськом заставали у в’язницю, усе пожакували, і в домах мало що зостало…»)

«Року 1677»

Яке лихо охопило Стародуб?

Чим пояснює автор причину пожежі? («Так страшний пожар був за скраданням Бузським. Бо в том місті всчалася ненависть. Першая — полковник против гетьмана, священники межи собою, осьм на двох немаль цалий рок турбувались, межи козаками і посполитими свари, позви…»)

Через що відбулася війна біля Дніпра?

Як було звільнено Чигирин від загарбників? («І так Чигирин зостав вольним од того обмеження августа 29-го. Где притягнувши, войська московській і козацькій направували город Чигирин і замок, що турки попсували, достаючи з гармат і підкопами, і шанці, рови позаровнивали, що турки були покопали коло города»)

3.2. «Літопис Григорія Граб’янки».

3.2.1. Відомості про автора твору.

Г. Грабянка походить з козацького роду, вчився у Києво-Могилянській академії. Спочатку був гадяцьким сотником, пізніше — полковником.

3.2.2. Історична довідка щодо написання твору.

Цей літопис присвячений воєнним діям, що відбувалися у 1648–1654 рр. Уперше він був надрукований у Києві 1854 р. Відомо, що Г. Грабянка — людина книжна, добре обізнана з літописами польськими й українськими. Головним завданням твору автор вважає докладне висвітлення подій Визвольної війни, зберегти для нащадків опис героїчних справ українського козацтва.

У творі наводяться тексти багатьох державних актів, гетьманських універсалів, грамот, договорів.

3.2.3. Тема: зображення подій Визвольної війни 1648–1654 рр., коли під керівництвом Б. Хмельницького українському козацтву вдавалося перемагати польсько-шляхетських та татарських загарбників.

3.2.4. Ідея: уславлення Богдана Хмельницького — людини розумної, освіченої, обізнаної у військовій справі і прагнень народу; засудження Брюховецького і Тетері, які нечесним шляхом захопили владу, розчленили українські землі, не цікавилися життям народу, були байдужі до його страждань, дбали тільки про особисті інтереси, збагачувалися пограбуванням держави й трудящих.

3.2.5. Основна думка: народ підтримує, висловлює свою вдячність, пошану тому вождеві, який уболіває за них і відстоює їх інтереси, а не навпаки, змушує поневірятися, терпіти гноблення і приниження.

3.2.6. Жанр: літопис дуже близький до жанру давньоруської повісті, твір сформований «сказаніями». Таке звернення до традиційних жанрів давньоукраїнської літератури викликано бароковими традиціями літератури к. ХVІІ — поч. ХVІІІ ст.

Також Г. Граб’янка з великим бажанням використовує народний героїчний епос козацьких пісень і дум, народних легенд.

3.2.7. Композиція. У структурі літопису є й вибірки з іноземних літописів, козацьких записів, а також оповідань очевидців конкретних історичних подій. Саме це й стало визначним для жанрової специфіки літопису.

За манерою написання твір умовно можна поділити на дві частини. Перша — це ретроспективний зачин, де військові дії тлумачаться через історію народу. Ця частина є більш близькою для фольклорних творів. Друга частина тяжіє до аналітичного мислення, барокового історизму (історія в її динаміці). З опису подій 1664 р. літопис ведеться строго за хронологією. Автор намагався зафіксувати події, що відбувалися на Україні у другій половині ХVІІ ст., після смерті Хмельницького.

3.2.8. Сюжет.

Особливе місце в сюжетній структурі твору надається сказанням про Б. Хмельницького, які описують його розум, політичну поміркованість, хоробрість і віру в український народ (наприклад, викрадення в Барабаша листів польського короля джурою Хмельницького).

Істинною причиною війни між Україною і Польщею Г. Граб’янка називає загарбницькі наміри польської шляхти щодо України, а ніяк не сварку між Хмельницьким та шляхтичем Чаплинським.

Уміння аналізувати й мудро тлумачити історичні події підвищує ідейну вагому цінність літопису. Важливою сюжетною лінією у літописі є опис одностайної підтримки народом Визвольної війни, розпочатої Хмельницьким.

І все-таки центральне місце в ідейно-тематичній структурі літопису займає війна. Цікаво, що автор охоче описує подвиги безіменних героїв війни. Найважливішим битвам присвячені цілі глави-сказання (битви під Жовтими Водами, Корсунем). Головними героями літопису поруч з Хмельницьким і простими козаками стають хоробрі ватажки козацького війська І. Богун, М. Кривонос та ін. Возз’єднання України з Росією автор оцінює позитивно, зображуючи радість українців.

Вступне слово вчителя образотворчого мистецтва.

Аналіз

В результаті проведеного уроку вдалося прослідкувати практичний бік впровадження «змішаного навчання». Позитиви:

·        Учні зацікавилися попередньо запропонованим завданням, точніше його формою і подачею.

·        Спочатку проговорювалася необхідність створення сторінки класу в соцмережі ВК, де на стінці всі зможуть перейти по потрібним посиланням (а в кого слабкий інтернет,  мали змогу скачати собі текстові документи з теми чи у форматі PDF).

·        У процентному співвідношенні, відсоток зроблених д/з зріс удвічі.

·        Колеги-предметники були залучені лише на 5 хвилин уроку кожен, але з ініціативою все сприйняли.

Негативи:

·        Треба було домовлятися за час інших вчителів.

·        Діти не опрацювали весь матеріал.

·        Деякі учні не змогли зайти взагалі до віртуальної стіни.



Історично-мемуарна проза